Оцифрування, дискретизація та GPS-синхронізація

Після аналогової обробки сигнал оцифровують аналогово-цифровим перетворювачем. Частоту дискретизації обирають так, щоб зручно покрити цільовий ELF-діапазон (порядку десятків Гц), а перед перетворенням застосовують антиаліасингову фільтрацію (див. #37). Цифрові дані потім надходять у спектральний аналіз.

Ключовим елементом є точна синхронізація часу. Синхронізація за допомогою GPS дає спільну часову базу для географічно віддалених станцій. Це уможливлює багатостанційну когерентність — порівняння сигналів з кількох обсерваторій — і особливо визначення часу приходу (TOA, time of arrival) сильних транзієнтів. З різниць часів приходу на різних станціях можна локалізувати джерела розрядів (наприклад, великі блискавки та Q-сплески).

Отже, точна абсолютна синхронізація часу так само важлива, як амплітудне калібрування (див. #39): тоді як калібрування забезпечує правильні значення полів, GPS-синхронізація забезпечує правильні просторові та часові зв'язки між станціями та вимірюваними подіями.