РШ як „глобальний тропічний термометр“ (Вільямс 1992)

Ключова ідея: інтенсивність резонансу Шумана є чутливою мірою температури тропічної атмосфери. Вільямс (1992) показав, що варіації РШ слідують за змінами тропічної температури, причому сполучною ланкою є глобальна грозова активність Williams 1992. Праця дала резонансам прізвисько „глобальний тропічний термометр“ — звідси й назва всього кластера.

Істотним є те, що зв'язок між температурою та грозовою активністю (а отже, й інтенсивністю РШ) є нелінійним. Невелике підвищення температури може спричинити непропорційно велике зростання грозової активності, бо за нелінійністю стоїть взаємодія глибокої конвекції та крижаної мікрофізики у грозових хмарах (утворення та розділення зарядів на крижаних частинках). Тож чутливість РШ до температури „підсилена“ саме цим нелінійним відгуком грозової активності.

Завдяки цій чутливості РШ став кандидатом на стеження за довготривалими температурними трендами в тропіках за допомогою єдиної інтегрувальної міри, замість густої мережі наземних давачів.