Конвективні грози, мікрофізика льоду та розділення заряду
Щоб виникла блискавка, у хмарі мають розділитися додатний та від'ємний заряд. Ключем є глибока конвекція та мікрофізика льоду: сильні висхідні потоки виносять вологу високо в морозні шари, де водночас існують дрібні крижані кристали, більші крупинки (graupel) та переохолоджені краплі води.
Щоб виникла блискавка, у хмарі мають розділитися додатний та від'ємний заряд. Ключем є глибока конвекція та мікрофізика льоду: сильні висхідні потоки виносять вологу високо в морозні шари, де водночас існують дрібні крижані кристали, більші крупинки (graupel) та переохолоджені краплі води.
Під час зіткнень цих частинок — особливо між легкими крижаними кристалами та важчими крупинками — відбувається перенесення заряду. Легші, додатно заряджені кристали відносить угору, тоді як важчі, від'ємно заряджені крупинки опускаються. Тим самим заряд у хмарі вертикально розділяється й створюється напруга, потрібна для розряду.
Звідси випливає засадничий зв'язок: блискавки виникають лише там, де достатньо глибокої конвекції та крижаної фази. Тому інтенсивність та частота гроз дуже чутливо залежать від температури й вологості — і саме ця залежність є фізичною основою того, чому РШ працює як глобальний термометр Williams 1992.
Ключові слова
Джерела
- Williams1992Williams, E. R. (1992). The Schumann Resonance: A Global Tropical Thermometer. Science, 256(5060), 1184–1187. doi:10.1126/science.256.5060.1184Відкрити джерело