РШ, мелатонін та циркадні ритми (гіпотеза Cherry 2002)

Ніл Черрі у своїй часто цитованій праці (2002) запропонував, що резонанс Шумана працює як посередник, через який медичні впливи сонячної та геомагнітної активності переносяться на людину — конкретно через вплив на продукування мелатоніну та на циркадні ритми. Праця в популярній і частково фаховій літературі рясно цитується й зазвичай подається як „біофізичний механізм“, що пов'язує космічну погоду зі здоров'ям.

Проте треба явно зазначити, що йдеться про кореляційну гіпотезу, а не про доведений причинний механізм. Пропозиція Черрі поєднує низку окремих спостережень в одну тлумачну рамку, але не дає прямого експериментального доказу, що саме РШ (а не інші складові сонячної/геомагнітної активності) впливає на мелатонін та циркадні ритми. Гіпотезу не було надійно реплікувано контрольованими дослідженнями. Її можна цитувати як впливову *пропозицію механізму*, а не як з'ясований факт — і з неї рішуче не випливають жодні лікувальні висновки.