Резонанс Шумана на Титані (Cassini–Huygens)
Титан, найбільший супутник Сатурна, є єдиним позаземним тілом, для якого ми маємо пряме in-situ вимірювання в ELF-діапазоні. Під час прольоту крізь щільну азотно-метанову атмосферу та після приземлення у 2005 році зонд Huygens (частина місії Cassini–Huygens) зафіксував незвичайну ELF-сигнатуру.
Титан, найбільший супутник Сатурна, є єдиним позаземним тілом, для якого ми маємо пряме in-situ вимірювання в ELF-діапазоні. Під час прольоту крізь щільну азотно-метанову атмосферу та після приземлення у 2005 році зонд Huygens (частина місії Cassini–Huygens) зафіксував незвичайну ELF-сигнатуру.
Інтерпретація цього сигналу є предметом дискусії. На відміну від Землі, для Титана не є однозначним, що утворює нижню провідну межу порожнини: розглядають, чи нею не є підповерхневий провідний океан (наприклад, солоний водяний шар під крижаною корою), який замикав би резонансну порожнину знизу. Тим Титан відрізняється від земної моделі, де дно порожнини утворює провідна земна поверхня. Модельні розрахунки резонансних параметрів Титана (разом із Марсом та Венерою) провів Yang 2006.
Отже, Титан є найсильнішим дотеперішнім доказом того, що концепцію порожнинного резонансу має сенс застосовувати й поза Землею — хоч точне походження виміряної ELF-сигнатури лишається відкритим.
Ключові слова
Джерела
- Yang2006Yang, H., Pasko, V. P., & Yair, Y. (2006). Three-dimensional finite difference time domain modeling of the Schumann resonance parameters on Titan, Venus, and Mars. Radio Science.Відкрити джерело