Гіпотеза еволюційної адаптації організмів до РШ

Існує гіпотеза, що земне життя розвивалося протягом усієї своєї історії в постійній присутності слабкого поля резонансу Шумана і що ця „електромагнітна кулиса“ могла бути одним із чинників, до яких організми пристосувалися. Звідси випливає спекуляція, що *відсутність* цього поля — наприклад, при тривалому екрануванні — могла б мати фізіологічні наслідки.

Історично в цьому зв'язку згадують і так звані „бункерні“ експерименти з циркадними ритмами 60–70-х років, коли добровольці перебували ізольованими від природних часових орієнтирів; частина їхніх інтерпретацій згадувала й можливу роль слабких електромагнітних полів. Проте ці тлумачення спірні, і з них не можна вивести однозначної причинної ролі саме РШ. Уся ця уява лишається гіпотезою: вона не була підтверджена контрольованими дослідженнями, які ізолювали б РШ від інших змінних, і її треба відрізняти від доведеного існування циркадних ритмів як таких.