Нікола Тесла та рання ідея глобальних резонансів

Нікола Тесла близько 1899 року у своїй лабораторії в Колорадо-Спрінгс експериментував із передаванням енергії та з тим, що описував як глобальні стоячі електромагнітні хвилі чи „земні резонанси“. У цьому сенсі він передбачив саму ідею глобальних резонансів планети, тобто що Земля як ціле може виявляти резонансну електромагнітну поведінку.

Проте необхідно чітко відрізняти історичний анекдот від доведеної науки: досліди Тесли не стосувалися резонансу Шумана в сучасному точному розумінні — тобто резонансів порожнини Земля–іоносфера, збуджуваних блискавками, як їх визначив Шуман (#9) та виміряли Балсер і Вагнер (#12). Тесла працював із власними генераторами та земними струмами, а не з глобальним резонатором у сучасному розумінні. Крім того, його ймовірні частотні оцінки є історично непевними, і їх не можна надійно ототожнити з нині вимірюваними значеннями (~7,83 Гц для першої моди).

Тому внесок Тесли тут належить до площини історичного контексту та натхнення, а не до експериментальних свідчень резонансу Шумана.